Показ дописів із міткою сон. Показати всі дописи
Показ дописів із міткою сон. Показати всі дописи

середа, 8 січня 2014 р.

Sleep

спати з тобою? як дим у моїх легенях.
спати без тебе? як брак банального кисню.
де будуть мрії без тебе мої здійснені?
знову слова загублю в собі ненавмисно,
а ось, коли вже забракне у тебе слів,
в мені між ребрами ріжуть болюче вірші.
хто проведе репортаж із середини снів?
знаєш, коли без рядків  то декуди гірше,
знаєш, коли без шрамів  не зовсім просто.
ти засинаєш? я буду тобі шепотіти.
спати з тобою  це значить на двох один простір,
спати без тебе  це значить до тебе хотіти


неділя, 25 серпня 2013 р.

Вчора. Сьогодні. Щоночі

навколо твій сигаретний дим,
я вдихаю тебе, видихаю.
жадібно. швидко. разом із ним
ти — шкідлива звичка, а я — зловживаю.
ти заварюєш мене як каву гарячу
без цукру й краплини вершків.
я не знаю насправді, що для тебе значу,
але дуже багато слів,
із яких зрозуміла вчора,
                                    сьогодні,
                                                  щоночі:
я тобою хвора,
          вечори без мене холодні,
                   снів без тебе я вже не хочу.
я ж причина твого безсоння —
і не тільки в листах електронних

субота, 17 серпня 2013 р.

Тринадцять віршів

написала уже для тебе тринадцять віршів від руки,
хоча я ще ніколи й не торкалась, сп'янівши,
твоєї щоки,
більше того, я навіть не уявляю
у цю мить,
чи колюча вона зрання?
і від доторків моїх, не знаю,
чи горить?

а ти досі ніколи не бачив на власні очі,
як я сплю
і не знаєш, чи снишся мені, цього так хочеш.
теж молю,
щоб заходив до мене, залишався зі мною
вночі
і прошу, як я буду занадто сумною,
обійми, не кричи,

бо між нами не більше, ніж нуль смс,
нуль листів.
та лиш сонце одне гріє й світить з небес,
а між нами мільйони мостів,
якими ще треба з тобою колись пройти
і не раз,
бо між нами тринадцять віршів теплоти,
сотні фраз.


понеділок, 22 липня 2013 р.

Це спам

Сон кличе,
не можу я більше чекати,
сидіти,
гортати 
в книжках свої сни.

Ти прийдеш
й одразу питатимеш в себе,
для чого так треба,
що так темно в небі,
а в ліжку у мене вже стільки весни?

Ти вибач, я мала чекати,
співати,
кохати,
в думках прибирати, 
де справді бедлам.

А, може, у сні 
напишу я слова,
кругом йде голова,
що була неправа.
Ти відмітиш як спам