autumn

осінь любити і осінь чекати, щоб відпочити від літа і жита,
осінь тобі розкладе усі карти; осінь, коли уже все пережито;
осінь, коли у валізах в кишенях: спогади, згортки, серветки, записки;
осінь - як дим у твоїх легенях, осінь бере всіх далеких і близьких.

осінь - коли відлітають птахи, осінь - коли прощаються люди.
знаєш, коли вже немає шляхів, ми забредемо двоє в нікуди;
знаєш, коли буде холодно й жарко; знаєш, коли вже не зможеш дзвонити;
знаєш, коли це - остання цигарка, у вазах засохнуть останні квіти.

очі жадібно глянуть у очі, а руки цілуватимуть пристрасно руки,
коли час прискорити хочеш, хтось надихнеться від тої розлуки.
поки землю не вкрили пекучі сніги і наші мрії не болюче-кволі:
подаруй мені в серпні багато жаги, в вересні - хочеться трохи любові

Letters

вона писала до мене ночами листи,
сподіваючись, що буду згадувати і читати.
спогади як цегли, слова - прості:
про думки, про болі і час: ти-я, я-ти.

вона писала, приховуючи свій страх і нерви,
крадучи ненайкращі слова поетів,
крадучи рядки, котрі вони вже стерли,
забуваючи про якийсь із своїх сюжетів.

вона писала з надією, що побачу,
вона писала з надією, що не зауважу
різкі зміни почерку й сліди від плачу,
а насправді знала що помічу й щось скажу.

вона писала про дім, про міста, про дорогу,
писала про щось цінне, про години та дні.
я вчив на пам'ять й читав їх усі до одного,
навіть якщо вона надсилала їх не мені.

навіть якщо вона не надсилала їх зовсім