gunshot

і кожний постріл ламає три слова,

і кожна жертва руйнує емоції.
неспокій і біль - то вже наша основа,
а я вже не знаю, на якому боці ми

і я вже не знаю, в кого справжнє ім'я,
і не пам'ятаю, де твої документи.
хто виграв? моя? чи твоя? нічия?
хотіти-упасти-боротись-померти.

всім людям уже забагато простору,
поети давно не шукають рим,
у серці до тебе залишились постріли:
я хочу відчути тебе. живим.

wars

революція малює поволі свої кордони,

революція єднає все більше хворих людей.

доторкнись і ковтни зовсім трохи моєї втоми,

доторкнись і подумай, твій бік буде: той чи цей?

я зі слів тебе позбираю у ритми і танці,

ти розділиш мене словами у рани і шрами.

задихаєшся мною і просиш хоч трохи дистанції,

ще хоч трохи дистанції у пожежах без нас і з нами,

ще хоч трохи повітря в пожежах на фоні ночей

і ще трохи би простору на фоні нової руїни.

чув про війни, коли забирають твоїх людей?

а про війни, коли пошматують тебе по країнах?

Saturday

швидкі торкання і хмари диму. щоденні фрази. щоночі - рани.

емоцій, може, вже більше ніж рими. порвали біблії, талмуди, корани.
забудеш номер. залишиш дотик. вже менше цукру. ще трошки кави.
твій новий відлік уже з суботи. старе життя і нові вистави.
нові проблеми. старі плейлисти. під шум вокзалів читають вірші.
контроль втрачають вночі садисти. я потребую твоєї тиші.
я потребую вічність в годині. твій новий відлік у кожній суботі.
війну у рідній й чужій країні ми виграєм разом, але вже потім