ти пам'ятаєш, як злизував із губ мій шепіт?а зараз я навіть не знаю,
де ти,
де твої намети?
чим зігрітий? може, чаєм,
кавою чи кимось іншим?
поки я ще зустрічаю
й проводжаю сотні віршів,
поки я ще розглядаю
фото із тобою разом,
на яких мене немає,
на яких не буду з часом,
ти торкнись мене так тихо.
ти торкнись мого конверта.
може, буду згодом дихать,
хоч на серці рана здерта.
Немає коментарів:
Дописати коментар