Every

і кожна ніч – як гарячі обійми,
і кожний ранок – несподіваний в часі.
між нами – вогонь, у країні – війни,
нас – не помітять, країну – загасять.
і кожний день – як перон вокзалу,
і кожний раз – так, немов би вперше:
зранку забули, що вночі не сказали
в Варшаві, у Києві та в Будапешті.
і кожна розмова – чим ближче, тим далі,
і кожне мовчання зав’язує рими,
бо поки мене розбереш на деталі,
тебе закидаю віршами глухими.
нічні думки розтають на світанку,
міцний алкоголь замаскує мігрені,
а кожний раз – так, немов наостанку,
а кожний сон – так, немов вже здійснений

Breath

нічне місто горить у святкових мотивах,

запітніле вікно мого нешвидкого авто,

я дзвоню тобі у нестримних миттєвих поривах,

я дзвоню і мовчу, а ти не питаєш: «це хто?»

я минаю поволі самотні знайомі проспекти,

ти розкажеш у слухавку останні новини,

я боюсь говорити як свідомий боїться секти

і затримаю подих в якому вже стільки провини.

ти зіб’єшся з розмови, спіткнешся своєю ходою,

шукаючи необхідні слова і забуті сліди,

дихай разом зі мною.

дихай разом зі мною цією зимою.

дихай разом зі мною не тільки цією зимою,

лиш почни і дихай зі мною завжди