| Gino Severini. La Danseuse, 1915 |
Вона пішла, забираючи
свою вибухівку,
найкращу платівку
і кожну путівку
від мене
у своє життя.
Кімнати пусті вже
і стало так тихо,
а дихати-дихати,
дихати-дихать
так важко,
зникає поволі серцебиття.
А ти б малювала мій погляд
зажурений в море,
занурений в горе
і втоплений
в пляшці вина.
Вертайся скоріше
мене малювати,
мене відчувати,
в очах танцювати,
бо хто замість тебе?
Ти в світі одна
