Показ дописів із міткою білий вірш. Показати всі дописи
Показ дописів із міткою білий вірш. Показати всі дописи

понеділок, 22 липня 2013 р.

У світі одна

Gino Severini. La Danseuse, 1915
Вона пішла, забираючи
свою вибухівку,
найкращу платівку
і кожну путівку
від мене 
у своє життя.

Кімнати пусті вже
і стало так тихо,
а дихати-дихати,
дихати-дихать
так важко, 
зникає поволі серцебиття.

А ти б малювала мій погляд
зажурений в море,
занурений в горе
і втоплений 
в пляшці вина.

Вертайся скоріше
мене малювати,
мене відчувати,
в очах танцювати,
бо хто замість тебе? 
Ти в світі одна


четвер, 11 липня 2013 р.

Світ

Вони не хочуть псувати своє здоров'я сигаретами,
але псують його фальшивими словами.
Вони здаються собі такими дорослими і навіть не знають,
що кричать уві сні: "Заберіть до мами!"

Відрізнити брехню від правди з їхніх вуст так само важко,
як і помітити різницю між "Пепсі" та "Колою",
більше того, вони самі не зуміли би розрізнити
ні перше, ні друге.

Вони біжать за світом, наздоганяють усе найкраще,
втікаючи від самих себе.
Ніколи не почуваються щасливими, щастя ж у простому,
а їм хочеться перестрибнути небо.

А ти йдеш серед натовпу людей, знімаєш маску
і одразу ж обличчя ховаєш,
бо будеш принижений, закиданий докорами пустих слів,
через те, що ти інший, через те, що не граєш.