Змова

твої мрії ще діють, хоч візи давно не дійсні
і немає у паспорті місць на штампи й відмітки,
я цілую твої вогнепальні уявні наскрізні,
розриваєш важкі окови і всі мої клітки.
сенс загубиться у перекладі з мови на мову,
ти додаш щось із доторків, мішатимеш цукор у каві.
твої очі горять, а це значить, у змові ми знову,
швидко кава холоне: дощ у Києві, сніг у Варшаві.
набираємо швидкість і йдемо до пекла по колу,
десь в могилі Данте перепише усі свої твори,
фігуруємо разом з тобою в прологах і протоколах,
обіймеш мене вихором, а я заберу тебе морем