Отак живеш думками наперед:
вже вісімнадцять, завтра тридцять два.
Так час всю молодість враз відбере
і вже не йтимуть на папір слова.
Пишу сьогодні, завтра краще вмерти.
Я без пера не в змозі існувати,
бо що тобі вкладатиму в конверти,
крім тих віршів, що звикла відсилати?
Немає коментарів:
Дописати коментар