Твої губи тремтять від слів,
розумію тебе, обіймаю.
Вогник наш вже не тлів — горів,
кожну іскру в серцях тримаєм.
Забуваєш про справи денні,
коли слухаєш подих мій,
і думки у очах неписьменні —
стільки грає у них стихій!
Ти не бійся. Ти будь зі мною
і забудь про усе сумне.
Я торкаю тебе рукою,
ти цілуєш у сні мене.
Немає коментарів:
Дописати коментар